ще

іще́, присл.

1) Додатково до того самого; знову, заново, повторно. || Крім того; до того ж, і, також. || Указує на послідовність вияву, на однорідні чи схожі предмети, ознаки і т. ін., які з'являються, виявляються одне за одним.

••

Та ще [й] — до того ж.

Ще раз — вдруге, повторно.

2) Указує на тривалість дії; досі, до цього часу. || Поки що.

••

Все ще — указує на тривалість дії, на незмінність чогось.

3) Указує на відносно давній або попередній час, пору, на далеке, віддалене місце. || Завчасно перед якою-небудь подією.

4) Указує на наявність достатніх умов, можливості для здійснення якоїсь дії, досягнення чого-небудь. || Указує на міру охоплення кого-, чого-небудь чимось до якогось часу. || перев. із запереч. част. не. Указує, що яка-небудь подія, якесь явище, певний стан з'являється до завершення чи початку іншої події, явища і т. ін.

5) Уживається при вищ. ст. порівняння прикметників і прислівників із знач. "більше", "більшою мірою" (ніж хто-, що-небудь, ніж раніше і т. ін.).

6) у знач. допустового спол. Указує на часткове виправдання, схвалення чого-небудь у порівнянні, співвідношенні з кимсь, чимсь іншим; якоюсь мірою; принаймні, хоч.

••

Це ще нічо́го — з цим можна погодитися, примиритися, це не так важливо, не головне.

7) у знач. підсил. част., перев. у сполуч. із займ. та присл. Підкреслює, підсилює виражене реченням або окремим словом, надаючи певної виразності висловленому. || Уточнює що-небудь про предмет, місце і т. ін., вирізняючи при цьому певну ознаку, факт, подію тощо, що дотичні до них. || Зовсім, тільки-но, всього лише, не пізніш, ніж. || Виражає передчуття чого-небудь недоброго, побоювання чогось; а раптом, може трапитися. || Уживається для підсилення небажання робити щось.

••

Ото́ ще — уживається для вираження осуду яких-небудь дій, вчинків, докору кому-небудь.

Ще б [пак] не ... — чому б не., як же не ....